Ярослав Олександрович Галаан (1902-1949) радянський письменник, журналіст, громадський і політичний діяч. Закінчив гімназію у Перемишлі. Навчався у Віденському та Краківському університеті. Викладав польську словесність в українській приватній гімназії в Луцьку. 1929 позбавлено права на педагогічну роботу в межах тогочасної Польщі як члена КПЗУ й активіста прокомуністичної організації революційних письменників «Горно» у Львові. 1932 року до УРСР на навчання виїхала дружина письменника - Ганна Галан (Геник). 1937 року - її, студентку Харківського медичного інституту, за фальшивим звинуваченням арештували й невдовзі стратили. Письменник брав активну участь у комуністичному підпіллі, в підготовці та проведенні Антифашистського конгресу діячів культури. 1935 Галану було відмовлено в радянському громадянстві. Співробітник львівських часописів «Вікна» (друкований орган «Горна») та «Нові шляхи». Після приєднання Західної України до СРСР працював кореспондентом львівської обласної газети «Вільна Україна» (1939-1941), республіканських газет - «Правда Украины» та «Радянська Україна» (1942-1948). Від листопада 1945 до квітня 1946 - спеціальний кореспондент газети «Радянська Україна» на Нюрнберзькому процесі. У воєнні та повоєнні роки Ярослав Галан засуджував ідеї української державності, засуджував ОУН, УПА, а також греко-католицьку церкву. Вбитий у робочому кабінеті двома бойовиками ОУН-УПА, один з яких був особисто знайомий з письменником. Вважається, що приводом для вбивства стали антиклерикальні памфлети письменника. Проте В.Кук, командувач УПА та сучасні дослідники припускають, що замах був організований співробітниками КДБ з метою дискредитації націоналістичного підпілля в очах громадськості. Наклад книги 15 тис. прим. Вага книги 60 гр.
Стан книги: добрий
№1591