Оцінюючи науковий доробок Володимира Кубійовича і його роль в історії української національної картографії, професор Олег Шаблій у своїй книзі пише: «В. Кубійович був визначним спадкоємцем і продовжувачем картографічної школи засновника української географії і картографії академіка Степана Рудницького. Розвиток ним картографії — це ґрунтовний вклад у розв’язання центральної проблеми існування і виживання українства у XX ст. — боротьби за самостійну суверенну соборну державу. Ним створено фундаментальний комплексний картографічний твір — «Атлас України і суміжних країв»… Атлас ліг золотим фондом в аннали українства. … Він розглядав Україну лише в її етнічних межах… Основою географічної ідентичності в Україні були… межі національної території українського народу. … в його творах відображено етнічні відносини на території України, доведено, що українці міцно вкоренилися на усій своїй території, зрослися матеріально і духовно з природним довкіллям. Отож, ці його наукові надбання повинні стати надбанням широкого українського загалу, й надто молоді. Це безперечно». Але щоб досягнути таких визначних наукових успіхів, бути політиком, одним із визначних творців монументальної «Енциклопедії Українознавства», необхідно було мати відповідні життєві принципи. І Володимир Кубійович мав власні принципи, дороговкази, які не суперечили християнським нормам, а конкретизували їх і відповідали їм. Ось він, декалог Володимира Кубійовича — десять заповідей, якими він керувався у повсякденному житті і діяльності: Опора на організацію. Конкретна мета. Воля у її досягненні. Реальні інтереси. Об’єктивність. Фаховість. Раціоналізм. Консерватизм, збереження традицій. Активний вплив на обставини. Визначальна роля української національної ідеї і справи («Україна над усе»). Вага книги 790 гр.
Стан книги: дуже добрий, невелика жовтуватість зрізів книжного блоку
№1786