Братство Чорноголових (н.-нім. Bröder vun de Swarten Hööften, нім. Schwarzhäupter, лат. Melngalvji, ест. Mustpead) на ранньому етапі було об'єднанням іноземних купців і судновласників, що існувало в Лівонії з середини XIV століття до 1940 р. Перша офіційна місцева організація Братства була в Ревелі в 1399, коли неодружені купці вийшли з Великої гільдії вільного міста Ревеля.
Раніше своїм покровителем члени Братства вважали святого Георгія, але потім змінили на святого Маврикія, котрий був чорношкірим. Звідси й назва членів Братства. Організація була сформована в дусі духовно-лицарських орденів і, по суті, була військово-торговельною корпорацією. Відповідно до «Великих прав» Братство Чорноголових брало обов’язок захищати міста, у яких перебувало, від будь-якого ворожого вторгнення.
Братство мало тісні зв'язки з ревельським чоловічим монастирем Святої Катарини домініканського ордена, проте після Реформації контакт з церквою ослаб і громадянські аспекти об'єднання поступово вийшли на перший план.
Після закінчення Північної війни переважно стало громадської організацією, членами Братства могли стати значні члени суспільства: професори університету, власники аптек, народні просвітителі.
Герб «Братства чорноголових» у їхньому Домі в Ризі
